2 Corinthians 9
1 Непотрібно мені писати вам про допомогу святим,
2 бо знаю щирість вашу і хвалюся вами перед македонцями, кажучи їм, що Ахаія готова ще з минулого року, і ревність ваша заохотила багатьох.
3 А братів я послав для того, щоб моя похвала про вас не була даремна в цьому випадку, але щоб ви, як я казав, були приготовлені,
4 бо коли македоняни прийдуть зі мною і знайдуть вас неготовими, щоб не осоромитись нам, не кажу вам, за те, що з такою певністю хвалилися.
5 Я вважаю потрібним ублагати братів, щоб вони наперед пішли до вас і заздалегідь потурбувались, щоб сповіщене вже благословіння ваше було готове як благословіння, а не як побір.
6 Пам'ятайте: хто сіє скупо, той і пожне скупо, а хто сіє щедро, пожне також щедро.
7 Кожний нехай дає, як постановив у серці своєму, не з жалем і не з примусу, бо Бог любить того, хто дає охоче.
8 А Бог спроможний всякою благодаттю збагатити вас, щоб ви, завжди і в усьому, маючи достаток, були багаті на всяке добре діло,
9 як написано: «Розсипав і роздав убогим; і справедливість його триває навіки».
10 А Той, Хто дає насіння сіячеві та хліб на поживу, дасть і примножить насіння ваше і зростить плоди праведності вашої,
11 щоб ви були багаті всім на всяку щедрість, яка викликає через нас подяку Богові.
12 Адже діло служіння цього не тільки задовольняє потреби святих, але й викликає в багатьох великі подяки Богові;
13 бо, спостерігаючи досвід цього служіння, вони прославляють Бога за покірність вашу Євангелію Христовому та за щедрість вашого дару для них і для всіх.
14 Вони моляться за вас, з прихильністю до вас, за дуже щедру у вас благодать Богу.
15 Дяка Богові за невимовний дар Його!